Інструкція з медичного застосування препарату Аміодарон

Форма випуску

Таблетки по 200 мг: упаковки по 10, 20 та 30 штук у контурних ячейкових упаковках, що поміщені у картонні пачки.

Опис

Препарат Аміодарон представлений у формі таблеток, що містять аміодарон гідрохлорид у дозі 200 мг. Таблетки мають круглу форму, забарвлення від світло-жовтого до світло-коричневого, з рискою для розділення.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

• Антиаритмічний препарат
• Антиаритмічний засіб класу III

Діючі речовини

Аміодарон гідрохлорид

Фармако-терапевтична група

Антиаритмічний засіб

Фармакологічна дія

Аміодарон є представником класу III антиаритмічних препаратів з широким спектром дії. Основна його дія полягає у збільшенні тривалості потенціалу дії кардіоміоцитів та ефективного рефрактерного періоду у передсердях, шлуночках серця, АВ-узлі, волокнах Гіса та Пуркіньє. Це супроводжується зниженням автоматизму синусового вузла, уповільненням провідності по АВ-узлу та зменшенням збудливості кардіоміоцитів.

Механізм дії пов’язаний із блокадою калієвих каналів, що зменшує вихід іонів калію з клітин, а також із блокадою швидких натрієвих каналів, подібно до препаратів I класу. Крім того, аміодарон пригнічує диастолічну деполяризацію клітин синусового вузла та знижує провідність по АВ-узлу, що сприяє регулюванню серцевого ритму. Має коронарорасширючу та антиадренергічну дію, зменшує потребу міокарда у кисні, підвищує резерви енергетичних ресурсів серця, знижує системний опір судинах та артеріальний тиск при внутрішньовенному застосуванні.

Препарат містить йод, що може впливати на обмін гормонів щитоподібної залози: інгібує перетворення T3 у T4 і блокуює захоплення гормонів кардіоцитами та гепатоцитами, що може призвести до порушень функції щитоподібної залози (гіпотиреоз або тиреотоксикоз).

Початок дії при пероральному застосуванні становить 2-3 дні, а максимальний ефект досягається через 1-30 хвилин після внутрішньовенного введення і триває 1-3 години. Тривалість терапії залежить від клінічної ситуації та встановлюється лікарем індивідуально.

Показання до застосування

• Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму серця:
• життє-threatening ventricular arrhythmias, зокрема ventricular tachycardia
• профілактика фібриляції шлуночків (у т.ч. після кардіоверсії)
• суправентрикулярні аритмії, особливо при неефективності або неможливості інших терапій, у тому числі синдром WPW
• пароксизм мерцання та тріпотіння предсердь
• екстрасистолія передсердь і шлуночків
• аритмії при коронарній недостатності або хронічній серцевій недостатності
• синдром Шагаса
• стенокардія

Протипоказання

• Синусова брадикардія
• СИНСУ (синусова вузлова блокада)
• АВ-блокада II-III ступеня (без кардіостимулятора)
• Кардіогенні шоки
• Гіпокаліємія, гіпотензія, колапс
• Гіпотиреоз або тиреотоксикоз
• Захворювання легень (інтерстиціальні, фіброз)
• Вагітність та період лактації
• Підвищена чутливість до йоду або компонентів препарату

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно провести комплексне обстеження, зокрема рентгенографію легень, визначення функції щитоподібної залози, електролітний баланс. Під час лікування слід регулярно контролювати функцію щитоподібної залози та стан легень. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або бронхіальною астмою застосування аміодарону потребує обережності.

Після припинення терапії можливе рецидивування порушень ритму. Не рекомендується застосовувати одночасно з іншими препаратами, що мають негативний вплив на провідність або ритм серця (наприклад, блокатори кальцієвих каналів, бета-адреноблокатори, дигоксин тощо), без консультації лікаря.

Під час лікування слід уникати перебування на сонці через можливий розвиток фоточутливості та зміни кольору шкіри.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю застосовують у хворих із печінковою недостатністю, оскільки препарат може спричинити додаткове навантаження на печінку та розвиток токсичних ускладнень.

Застосування у похилому віці

Після оцінки стану пацієнта, застосування аміодарону у літніх можливе з обережністю через підвищений ризик брадикардії та інших серцево-судинних ускладнень.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність застосування аміодарону у дітей до 18 років не встановлені, тому застосування можливе лише за суворими показаннями та під контролем фахівця.

Нозологія за МКБ

• I20 — Стенокардія (грудна жаба)
• I45.6 — Синдром передчасного збудження
• I47.1 — Надшлуночкова тахікардія
• I47.2 — Желудочкова тахікардія
• I48 — Фібриляція та тріпотіння передсердь
• I49.0 — Фібриляція та тріпотіння шлуночків
• I49.4 — Інші та уточнені порушення деполяризації (екстрасистолії)
• I49.8 — Інші уточнені порушення ритму

Спосіб застосування, курс і дози

Для внутрішнього застосування дорослим початкова доза становить 200 мг один раз на добу. У випадках застосування у педіатрії доза становить 2,5–10 мг/добу, курс визначає лікар індивідуально залежно від стану пацієнта.

При парентеральному застосуванні (внутрішньовенно) розова доза — 5 мг/кг маси тіла, максимально щоденно — до 1,2 г (15 мг/кг). Внутрішньовенне введення слід проводити під наглядом фахівця у стаціонарних умовах.

Власник реєстраційного посвідчення

ТОВ «АВВА РУС» (Росія)